Олейна вiд A до Я

Історія майонезу

Майонез належить до білих, або так званих «благородних» соусів, головними складовими яких є олія та яйця. Незважаючи на те, що майонез – один із найпопулярніших у світі соусів, досі достовірно не відомо, хто приготував його вперше. Існує три легенди щодо виникнення цього популярного соусу.

Перша розповідає про 1757 рік та острів Менорка в Середземному морі. На той час столицю острова – старовинне місто Маон (або Майон) захопили французи. Незабаром на острів висадилися англійці та розпочали облогу Маона. Сили французької та англійської армій були майже рівними, і жодна зі сторін не хотіла здавати свої позиції. Облога затягнулася, і вся провізія, з якої кухар французів готував вишукані страви для офіцерського складу, закінчилася. Оскільки залишилась тільки оливкова олія та яйця, кухарю довелося вдатися до експериментів. Таким чином він виявив, що якщо змішати прованську оливкову олію з яєчними жовтками і довго їх вимішувати, то виходить особливий ніжний соус. Він отримав назву «Прованський соус із Маона», чи просто «mayonnaise».

Події, що згадуються в другій легенді, також пов’язані з Маоном, проте причина винайдення майонезу зовсім інша. У 1782 році місто захопили іспанці, які вирішили влаштувати гучний бенкет на честь перемоги. За традицією, шеф-кухар мав пригостити гостей новою стравою, виготовленою саме з нагоди такої гучної події. Тому шеф-кухар іспанців і «винайшов» страву з оливкової олії, яєць та лимонного соку з червоним перцем, яку пізніше назвали «майонезом».

За третьою легендою, майонезу приписується понад тисячолітня історія. Згідно з нею, майонез походить від відомого іспанського соусу «алі-олі» або «аолі», відомого ще за давньоримських часів. Кухарі французьких аристократів лише трохи «вдосконалили» суміш олії, яєць та часнику під вишуканий смак господарів і дали цьому смачному соусу нову французьку назву – «майонез».

У Радянському Союзі виробництво майонезу «Провансаль» було започатковано у 1936 році на виробничій ділянці Шелепиха, що пізніше ввійшла до складу Московського жирового комбінату. Новий продукт сподобався керівництву, і його включили до складу продуктового набору, який видавали по спеціальних картках.

У повоєнний час в радянський ГОСТ були введені і інші види майонезу, а саме: майонез «Весняний» з олією кропу, майонези з томатною пастою (до риби та рибних салатів), із тертим хроном (до холодних м’ясних страв), із подрібненими корнішонами та каперсами (до смаженого м’яса), із соусом «Південний» (для м’ясних та овочевих салатів), а також майонез без цукру для діабетиків.

Пізніше майже в усіх обласних центрах Радянського Союзу були встановлені власні виробництва майонезу «Провансаль», а соус «Майонез» став невід’ємною складовою кожної святкової страви.

Коментарі: 0

Залишити коментар