Олейна вiд A до Я
- Головна сторінка
- Олейна вiд A до Я
- Цікаво
- Історія соняшникової олії
Історія соняшникової олії
Навряд чи будь-хто з нас, виливаючи з пляшки на сковороду або в салат порцію соняшникової олії, замислювався над тим, звідки – в історичному і суто географічному плані – тече до нас ця велика і могутня бурштинова ріка. А між тим, біля її витоків лежить історія, пов'язана з чарівною квіткою "геліантус" (від грецьк. helios – сонце) – квіткою сонця.
Батьківщиною соняшника вважають Північну Америку. Індіанці вживали в їжу його насіння, використовували його як ліки, виробляли з нього барвники. Інки поклонялися соняшникові як священній квітці. У Європу дикий соняшник потрапив з Північної Америки в 1510 році, завезений іспанцями. Довгий час соняшник вирощували на клумбах та в палісадниках як суто декоративну рослину, а ще за два сторіччя він, нарешті, дістався до просторів Росії. І от як це сталося...
Це дуже рідкий випадок, коли людство точне знає ім'я людини – автора продукту, без якого сьогодні важко уявити фізичне існування мільярдів людей. Сталося це в Росії, у 1829 році, у селі Олексіївка, на території нинішньої Білгородської області. Кріпак Д. С. Бокарьов виявив у насінні соняшнику високий вміст корисної для харчування рідини. Йому ж першому вдалося видобути з цього насіння бурштинового кольору продукт, який ми сьогодні називаємо соняшниковою олією.
На сьогодні соняшникова олія – найпопулярніший вид жиру в Україні. Його споживання на душу населення в 2009 році склало 7,5 літрів (за даними дослідницької компанії «ГфК-ЮСМ Україна»), і популярність цього продукту продовжує неухильно зростати. Таким чином, винахід, зроблений селянином Д. С. Бокарьовим, заслуговує на те, щоби вдячне людство спорудило його авторові пам'ятник.