Під час розморожування продуктів за допомогою мікрохвильової печі у тих їхніх частинах, що нагрілися, починають бурхливо розвиватися мікроорганізми. Отже, при такому способі розморожування продуктів їх необхідно негайно піддати тепловій обробці, яка зупинить ріст мікрофлори. Та краще за все розморожувати продукти в холодильнику. («Питание и здоровье», №1, 2010)

Вважається, що найбільше значення має не загальна кількість жиру, що вживається з їжею, а його тип. Насичені жири та трансжирові сполуки мають бути суттєво обмежені. До трансжирових сполук належать ті, що навіть при кімнатній температурі знаходяться у твердому стані. Їх багато у складі маргаринів та інших жирових продуктів, що мають маркування «гідрогенізовані». Іншим джерелом трансжирових речовин є олії, що довгий час знаходяться у нагрітому до високої температури стані, наприклад, у ресторанах швидкого харчування. Насичені жири потрапляють до організму в основному із тваринної їжі – сирів, вершкового масла та червоного м’яса. («Питание и здоровье», №1, 2010)

Сирий яєчний білок містить речовини, що блокують дію деяких травних ферментів, засвоєння вітаміну Н та заліза. Тому дієтологи радять вживати яйця вареними: при нагріванні до 80 °С ці речовини руйнуються. Назагал, усі харчові складові краще засвоюються з варених яєць. Найкраще перетравлюються і засвоюються яйця, зварені некруто, і парові омлети. («Гігієна харчування з основами нутриціології»; за редакцією В. І. Ціпріяна)

500 мл молока задовольняють добову потребу в кальції на 60%. Разом із тим, молоко містить мало кровотворних мікроелементів, тому харчування переважно молочними продуктами може викликати недокрів’я. («Гігієна харчування з основами нутриціології»; за редакцією В. І. Ціпріяна)

Концентрований молочний жир (вершки, сметана, вершкове масло) – це єдиний з тваринних жирів, рекомендований для дієтичного харчування при захворюваннях шлунково-кишкового тракту. Однак у ньому досить високий вміст холестерину, тому споживання його все одно має обмежуватися і поєднуватися зі споживанням олій. («Гігієна харчування з основами нутриціології»; за редакцією В. І. Ціпріяна)